Історія Києва

Історія Києва

До заснування міста

• 25 тисячоліття до н. е. — Кирилівська стоянка
• 10 тисячоліття до н. е. — кінець останнього льодовикового періоду
• 4 тисячоліття до н. е. — 3 тисячоліття до н. е. — Трипільська культура. У 1893 археолог Вікентій Хвойка відкрив у Києві перше трипільське поселення на території сучасної України
• II століття до н. е. — II століття Зарубинецька культура, у 1937 році на південній околиці Києва було відкрито Корчуватський могильник
• I століття — згідно з повістю минулих літ Київські гори відвідав апостол Андрій Первозванний під час своєї місіонерської подорожі до Скіфії і пророкував заснування великого міста на цих горах
• II століття — V століття — Київська культура
• III століття — IV століття
  • Черняхівська культура
  • Згадка про країну Оюм, розташовану на території сучасної України, як частину Скіфії, куди переселилися готи, спокусившись на її багатства, згідно з візантійсько-готським істориком Йорданом, на основі старовинних готських саг. Столицею готів було місто Данпарстад (Архаймар). Його точне місцерозташування достеменно невідоме, за однією із версій це могла бути територія сучасного Києва, на користь чого вказує переклад назви Данпарстад, як «Місто на Дніпрі», та розташування біля нього темного (хвойного) лісу Мюрквід
• IV століття
  • Згідно з дослідженнями доцента Київського педагогічного інституту Бугая А. С. будівництво оборонних споруд змієвих валів на південних підступах до сучасного Києва^[1], які частково збереглися. Найближчі до Києва Змієві вали проходять між Дніпром та Ірпенем, по лінії Ходосівка — Хотів — Віта-Поштова — Боярка — Бобриця. Дані Бугая А. С. про вік Змієвих валів базуються на проведених радіовуглецевих аналізах.^[2] Змієві вали лишаються однією з найбільших загадок в історії України, вчені не мають одностайної думки про час їх заснування, так академік РАН Рибаков Борис Олександрович вважав початком їх будівництва X — VIII століття до н.е.^[3], а член-кореспондент АН УРСР Артеменко Іван Іванович був зовсім іншої думки і вважав, що будівництво Змієвих валів припадало на кінець Х — початок XI століття н. е.^[4]
  • Існує популярна гіпотеза (без переконливих наукових доказів), що князь антів Бож мав резиденцію на Бусовій горі^[5], що зараз знаходиться у межах Києва. Бож згадується істориком Йорданом у котексті війни готів з антами. Згідно з Йорданом військо антів спочатку перемогло готів, але у 375 році було розбите, Бож із синами і 70 старійшинами був розіп’ятим для залякування інших антів

Гіпотези про заснування міста

Гіпотези про заснування міста ґрунтуються, як на письмових джерелах так і на археологічних дослідженнях. На території сучасного Києва було знайдено велику кількість знахідок різних історичних епох, зокрема значну кількість давньоримських монет. Це дало підстави вважати Київ великим торговим центром уже в I столітті нашої ери. Серед вчених найрозповсюдженішими були такі гіпотези:

• Сарматська — Київ заснований в I столітті
• За повідомленням скандинавських саг Київ має готське походження та заснований у IV столітті, як Данпарстад
• Заснований гуннами в V столітті
• Заснований аварами в VII столітті
• У 430 році згідно з Синопсисом, Київ заснований полянами, які прийшли з південних степів
• У 854 році згідно з Новгородським літописом
• Згідно з теорією академіка Б. О. Рибакова на основі Повісті минулих літ та «Історії Тарона» вірменського історика Іоанна Мамиконяна, Київ був заснований полянами в V столітті. Ця гіпотеза лягла в основу офіційно прийнятої дати заснування міста.^[6]

Середньовіччя

V—VIII століття

• 482 — офіційно прийнята дата заснування Києва^[7] полянським князем Києм, його братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь, згідно з легендою про заснування Києва
• V — VIII століття — Пеньківська культура антів.
• кінець V століття — засновано укріплене поселення на Замковій горі^[8]
• VI — VII століття — Корчацька культура
• VII століття — заселено сусідні із Замковою горою підвищення^[8].
• друга половина VII — перша половина VIII століття — Київ підпадає під зверхність Хозарського каганату^[9]
• VIII століття — Київ стає головним містом Руської землі — міжплемінного об’єднання південних східнослов’янських племен^[8]
• VIII — IX століття — Лука-Райковецька культура
• кінець VIII — початок IX століття — князювання Бравлина^[10]

IX століття

• 860–882 — князювання Аскольда і Діра, підступно вбитих регентом малолітнього Ігора Рюриковича Віщим Олегом
• 882 — Київ стає столицею середньовічної держави Русь (Київська Русь)
• 882–912 — князювання Віщого Олега
• 895 — повз Київ проходила міграція угорців на захід, місце, де розташовувався їхній табір носить назву Угорське урочище

X століття

• 912–945 — князювання Ігора, першого князя з династії Рюриковичей
• 945–957 — князювання Ольги, як регента її сина Святослава
• 957–972 — князювання Святослава Ігоревича
• 968 — невдалий напад печенігів на Київ
• 972–978 — князювання Ярополка Святославовича
• 978–1015 — князювання Володимира Святославовича
• 980 — будівництво капища пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном на Старокиївській горі
• 988 — масове хрещення киян у Дніпрі, Хрещення Русі, Християнство стає державною релігією, у Києві створюється митрополія
• 989–996 — будівництво Десятинної церкви на місці поганського капища на Старокиївській горі

XI століття

• 1015–1019 — князювання Святополка Володимировича
• 1019–1054 — князювання Ярослава Мудрого
• 1036 — перемога над печенігами у битві під Києвом
• 1037 — збудовано Софійський собор, який стає кафедрою київських митрополитів, Золоті ворота, Георгіївський та Ірининський монастирі, була організована перша бібліотека Київської Русі
• 1051 — заснування Києво-Печерського монастиря
• 1054–1068 — 1-е князювання Ізяслава Ярославича
• 1068–1069 — повстання киян проти князя Ізяслава, що призвело до його втечі до Польщі, князювання Всеслава Брячиславича до часу придушення повстання за допомогою польських військ
• 1069–1073 — 2-е князювання Ізяслава Ярославича
• 1070–1088 — будівництво Михайлівського собору Видубицького монастиря
• 1073–1076 — князювання Святослава Ярославича
• 1073–1078 — будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря
• 1076–1077 — 1-е князювання Всеволода Ярославича
• 1077–1078 — 3-е князювання Ізяслава Ярославича
• 1078–1093 — 2-е князювання Всеволода Ярославича

XII століття

• 1093–1113 — князювання Святополка II Ізяславовича
• 1108 — спорудження Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської лаври
• 1108–1113 — будівництво Михайлівського Золотоверхого монастиря
• 1113 — повстання киян проти утисків князівської адміністрації і лихварства, результатом повстання стало запрошення на Київський стіл переяславського князя Володимира Мономаха і прийняття статуту, що містив нові норми кримінального, цивільного і судового права
• 1113–1125 — князювання Володимира Мономаха
• 1125–1132 — князювання Мстислава I Володимировича
• 1132–1136 — будівництво Церкви Богородиці Пирогощої
• 1132–1139 — князювання Ярополка Володимировича
• 1139 — короткочасне князювання В’ячеслава Володимировича
• 1139–1146 — князювання Всеволода Ольговича, на честь сходження на київський стіл Всеволод заклав будівництво Кирилівської церкви
• 1146 — короткочасне князювання Ігора Ольговича, яке викликало повстання киян, що закінчилося усуненням Ігоря від влади і запорошенням на княжий стіл Ізяслава Мстиславича онука Володимира Мономаха
• 1149–1173 — намагання князів зміцнілого Володимиро-Суздальського князівства встановити свою владу у Києві
  • Дворазове захоплення київського столу і князювання Юрія I Довгорукого 1149–1151, 1155–1157, яке скінчилося його отруєнням під час бенкету у київського боярина Петрила та народним повстанням у результаті якого кияни ліквідували встановлену владу суздальців
  • 1169, 8 березня — захоплення Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським, у перше в своїй історії Київ було розгромлено й пограбовано іншим руським князем. Андрій Боголюбський вирішив не брати собі титул Великого князя київського, а повернувся з награбованим до Володимиро-Суздальського князівства і взяв собі титул Великий князь Володимирський, на київський стіл він посадив свого молодшого брата Гліба Юрійовича, який не носив титул «Великий». Таким чином Київ де-факто втратив статус політичної столиці Всієї Русі.
  • Київ недовго підпорядковувався Володимиро-Суздальському князівству у 1171 Гліба Юрійовича було отруєно, а на княжий стіл було посаджено Володимира Мстиславовича сина Великого київського князя Мстислава I Володимировича
  • 1171, 1173 безуспішні намагання молодших братів Володимиро-Суздальського князя Андрія Боголюбського — Михайла Юрійовича та Всеволода Велике Гніздо закріпитися на київському столі
• 1173–1194 — князювання Святослава Всеволодовича, який згадується у Слові о полку Ігоревім, є гіпотеза, що саме він і є автором цього твору. Святославу вдалося загальмувати розпад Київської держави